05 травня 2015
ПІЗНАТИ ЛЮДИНУ, ЗБЕРЕГТИ ПЛАНЕТУ
Відбулося нагородження переможців конкурсу-захисту у відділеннях філософії та суспільствознавства і наук про Землю

prev next

Конкурсні змагання у відділеннях філософії та суспільствознавства і наук про Землю, які проходили у столиці з 27 по 30 квітня, поєднали в собі прикладні дослідження нашої планети і гуманітарні питання розвитку людства, напружену роботу і розкіш інтелектуального спілкування. Ці два аспекти – «земний» і «небесний» – відчувалися і під час урочистих церемоній відкриття і закриття відділень: чудові пісні й музика у виконанні гурту Nove More і народного артиста України Фемія МУСТАФАЄВА органічно поєднувалися з практичними порадами, які давали юнацтву члени журі і почесні гості.

НАЦІЮ  ОБ’ЄДНУЮТЬ  ЦІННОСТІ,  ІДЕЇ  ТА  ПЕРЕКОНАННЯ

Український політик і громадський діяч, радник Президента України Петра Порошенка, колишній заступник голови Верховної Ради і екс-віце-прем’єр з гуманітарних питань Микола ТОМЕНКО разом з молоддю міркував про те, як Україні перестати бути «державою одного дня». На його думку, об’єднавчим фактором для нації є не гроші або дуло автомата, а цінності, ідеї та переконання, а це вже царина суспільних наук:

 Я вболіваю за еволюційну роль суспільних наук. Ми сьогодні переживаємо не найкращі часи, і ті події, які трапилися в Криму і на Сході, свідчать про те, що гуманітарна наука, суспільна наука не виконала свою головну місію, не змогла адекватно проаналізувати і спрогнозувати всі виклики і загрози, які на нас могли чекати. А влада не відчула тих загроз національній безпеці і територіальній цілісності. І сьогодні на нас лежить велика місія, і на старшому, і на середньому, і на молодому поколінні: з одного боку, зберегти престиж суспільних наук, а з іншого – перезавантажити їх із застосуванням новітніх підходів.

Державний, політичний і громадський діяч, президент Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії наук України Василь КРЕМЕНЬ привітав молодших колег по науці з тим, що вони взяли участь у конкурсі МАН, досягли таких висот, дійшовши до загальнодержавного рівня, ставши переможцями. За словами Василя Григоровича, Мала академія наук нині є центральною позашкільною установою, яка проводить надзвичайно велику роботу з виявлення талановитої молоді і спонуканню її до подальшого навчання:

 Я переконаний, що ваша участь у конкурсі дала кожному з вас додаткові стимули до розвитку творчих здібностей. А це основне, тому що в сучасних умовах бути успішним у будь-якому виді діяльності, не маючи творчо-критичного типу мислення, практично неможливо. На мій погляд, ви обрали надзвичайно цікаву і, можливо, найважливішу сферу діяльності – від філософії, соціології, права, педагогіки до наук про Землю. Ці гуманітарні складові дозволяють осмислювати процеси, які відбуваються в наш буремний час не тільки в Україні, а в людській цивілізації взагалі. А науки про Землю дають нам змогу не просто ефективно використовувати те, що дає нам земля, а й осмислювати те, як її зберегти і передати в гарному стані наступним поколінням. Думаю, що ви не помилилися зі своїми вподобаннями, і переконаний, що подальша ваша доля буде пов’язана з тими сферами, які ви обрали в Малій академії наук.

Ректор Інституту екології економіки і права, завідувач кафедри позашкільної освіти Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, доктор педагогічних наук, професор, голова журі секції «Педагогіка» Олена БИКОВСЬКА від імені членів журі секції висловила подяку всім, хто доклав зусиль для того, щоб конкурс відбувся, – керівництву і колективу МАН, позашкільним навчальним закладам, у яких навчаються фіналісти, їхнім педагогам, батькам і, звичайно, самим школярам. Науковець вручила призерам у секції «Педагогіка» запрошення на навчання в НПУ ім. М. П. Драгоманова і від імені ректора вишу, академіка Віктора АНДРУЩЕНКА, вручила президенту МАН Станіславу ДОВГОМУ золоту медаль університету за значний внесок у розвиток педагогічної освіти і науки.

НЕСТИ  ДОБРО,  НАДІЮ,  СПРАВЕДЛИВІСТЬ  І  ВІРУ  В  ДОПОМОГУ

Секція журналістики уже вшосте приймала конкурсантів, і за цей час її переможцями ставали представники практично всіх регіонів України: і Заходу, і Сходу, і Центру, і Півночі, і Півдня – відзначив професор кафедри історії журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, голова журі секції «Журналістика» Олександр МЕЛЕЩЕНКО. На його погляд, це засвідчує, з одного боку, високий рівень представлених робіт і, відповідно, науковий рівень керівників, а з іншого – демократизм журналістики як професії.

 Журналістика є відкритою професією, і ви можете вже сьогодні свої творчі доробки пропонувати редакціям, а це дуже багато майданчиків – газети, журнали, радіомовлення, телебачення, інформаційні агенції, а також дуже багато інтернет-платформ: блоги, мікроблоги, мобільні блоги, соціальні мережі, інтернет-портали і так далі. Якщо у вас є свіжі думки, думаю, що жодна редакція не відмовиться з вами працювати. Не вірте тим, хто каже, що журналістика або політика є брудною справою. Насправді це засіб, а головне – люди, які приходять сюди. Я вірю, що нове покоління українців, яке ви представляєте, буде займатися і журналістикою, і політикою тільки з благородною метою – нести людям добро, надію, справедливість і віру в допомогу, – наголосив голова журі.

Добрі слова на адресу фіналістів також прозвучали від ректора Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, доктора економічних наук, професора, президента Полтавського територіального відділення Малої академії наук України Володимира ОНИЩЕНКА; члена-кореспондента Національної академії наук України, вченого секретаря Інституту геологічних наук Національної академії наук України, доктора геолого-мінералогічних наук, члена журі секції «Геологія, геохімія та мінералогія» Стелли ШЕХУНОВОЇ; професора кафедри геології нафти і газу геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора геологічних наук, голови журі секції «Геологія, геохімія та мінералогія» Віктора ОГАРА; професора кафедри географії України географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, доктора географічних наук, голови журі секції «Географія і ландшафтознавство» Петра МАСЛЯКА; доцента кафедри географії України географічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, кандидата географічних наук, члена журі секції «Географія та ландшафтознавство» Івана ЛЮБИЧА.

ЗНАТИ,  ЩО  ТИ  ПОТРІБЕН,  ‒  ВАЖЛИВО

Голова журі секції «Гідрологія», професор, завідувач кафедри гідрології та гідроекології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук Валентин ХІЛЬЧЕВСЬКИЙ вважає конкурс-захист МАН вагомим внеском у формування молодих дослідників і прикладом для інших освітніх установ не лише в Україні.

– Після захисту я сказав учасникам, що завжди вітав і вітаю дослідження малих річок рідного краю. Бо це завжди добре знайомі водні об’єкти, на них можна випробувати свої навички і методичні можливості освоєння. А ще проблема малих річок завжди була і буде актуальною як у регіональному плані, так і в загальнонаціональному, – впевнений учений. – У той же час треба звертати увагу і на глобальні проблеми, які існують перед країною або й навіть людством. Зрозуміло, що тоді можливості дослідження звужуються, якщо порівнювати з тими, які є при дослідженні місцевої річки; такі роботи можуть бути більш теоретичні, але досягнути певних результатів у такій тематиці можна, щоб потім дивитися ширше на проблеми. А дітям я бажаю реалізації проектів і себе в обраній галузі. Знати, що ти потрібен ‒ це важливо.

ФІЛОСОФІЯ  СТАНЕ  В  ПРИГОДІ  КОЖНОМУ,  НЕЗАЛЕЖНО  ВІД  ФАХУ

У цьому переконаний голова журі секції «Філософія», завідувач відділу соціальної філософії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України, доктор філософських наук, професор Анатолій ЄРМОЛЕНКО:

– Я вітаю роботу Малої академії наук. Вважаю, що це не тільки добра справа, а й колосальна. Думка членів журі нашої секції сходиться на тому, що робота керівництва МАН є чіткою і налагодженою, а результатом є якісне навчання і розвиток молоді. Зараз нам це вкрай необхідно. Оцінювання робіт організоване так, що ведеться об’єктивний відбір. Ми як журі теж прагнемо до об’єктивності, до щирості, без жодних упереджень хочемо працювати на результат.

Я хотів би порадити більше звертатися до проблематики сучасної філософії. З тих робіт, які представляли нам, мало не третина є історико-філософськими. У сучасній філософії є низка актуальних проблем і течій, які потребують уваги. Дітям побажаю наснаги. Якщо вони оберуть собі інший фах, то хочу, щоб філософія завжди їх супроводжувала.

ПОГОДА  ТВОГО  ЖИТТЯ

Професор, завідувач кафедри метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук, голова журі секції «Кліматологія та метеорологія» Сергій СНІЖКО говорить з кожним співрозмовником чітко, ясно, аргументовано. Так само досконало Сергій Іванович вимагає будувати свої доповіді від юних дослідників, ніби від цього залежить не тільки оцінка за роботу, а й мікроклімат у родині, колективі за перші великі успіхи життя.

–   Ті учні, які беруть участь у конкурсі-захисті повторно, мають певний досвід, враховують недоліки попередніх своїх робіт і результати в них значно краще, ніж були раніше. Більшість учасників умотивовані, бачать перед собою конкретну мету і знають, як досягти її у своєму житті.

Переможцем у нашій секції став Святослав Куций із Сумської області з дослідженням «Небезпечні й стихійні метеорологічні явища та їх динаміка на території Конотопського району». Він абсолютно методично правильно підійшов до виконання поставленої задачі, зробив хороший огляд літератури, показав, що зроблено, в чому новизна. До того була хороша відповідь на контрольній роботі, що в сумі дало 48 балів з 50 можливих.

Хотів би відзначити Олександра Должинкова з Одеси, який не зайняв призового місця, але його робота була присвячена дистанційному зондуванню атмосфери. Колектив аматорів за власні кошти розробляє літаючі апарати для дослідження навіть стратосфери. Його апарати можна використовувати не тільки для кліматології, а й для оборонних цілей – робити розвідку поверхні для Міноборони.

До речі, член нашого журі Людмила Василівна Паламарчук ще застала в наших інститутах оборонну тематику – штучне утворення опадів. Це, можна сказати, метеорологічна зброя, яка була успішна застосована американцями під час в’єтнамської війни. Зливи дуже шкодили в’єтнамським військам пересуватися: в’єтнамці більше гинули від хвороб і малярійних комарів, ніж від куль.

У мої шкільні роки була дуже сильна військова підготовка. Нас готували захищати Батьківщину: і школа, і військкомати агітували до служби в армії. Я подав документи на військову журналістику у Львівське вище військово-політичне училище, але військовим так і не став. Заздрю молодим, що в них акценти і цінності в житті змінилися.

ХОДІННЯ  ПО  ТВЕРДІ  ПРАДАВНІХ  НЕБЕС

Скільки сотень трильйонів коштують знайдені і, тим паче, ще незнайдені природні копалини його улюбленого для геологічних розвідок Криму та прилеглих акваторій Чорного й Азовського морів; де в Україні розташовані унікальні Арарати, що ніколи не затоплювалися водами прадавніх морів-океанів; скільки мільйонів років треба для утворення десь у сибірських надрах нафти і газу, безповоротно спалюваного видобувачами без належного відшкодування забрудненій природі; який час потрібний, аби поверхня Землі піднялася до хмар – усього на один кілометр, міліметр за міліметром, що століттями нарощуються космічним пилом та викидами вулканів в атмосферу, – усе це досліджував Віктор ОГАР, професор кафедри геології нафти і газу геологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор геологічних наук, голова журі секції «Геологія, геохімія та мінералогія». Тож на всі запитання Віктор Володимирович відповідав з доброзичливою усмішкою і знанням справи – досвід, набутий у багаторічних експедиціях і на лекційних заняттях.

– Є декілька дуже хороших робіт, у тому числі хлопця зі Львова, дев’ятикласника Андрія Крушельницького, який посів перше місце і отримав ноутбук. У нього робота з мінералогії. Є хороші роботи з Полтави, Харкова, Києва, і це не дивно, бо учні мають де проконсультуватися. Але є роботи, що не були представлені як геологічні, тому не могли претендувати на високі місця. Для нас, членів журі, головне, коли є цікавість до вивчення гірських порід, мінералів, навіть ґрунтів (хай буде, хоча це географія), але є своє дослідження, креативність, як модно тепер казати.

У тому забитому селі на Полтавщині, де я виріс, ніхто навіть не чув такого слова – геологія. Одне тільки, що я читав – це книжки. Полтавщина зовсім не геологічна область. Тепер ми відчуваємо, що навіть у таких не геологічних областях, як Вінницька, Житомирська, Київська є нормальні гуртки, де це все робиться, досліджується. Це дуже складна штука – геологія, де географія тільки її частина. Географія – це сучасний зріз, а є ще історія Землі, яка нараховує п’ять мільярдів років. Один мільйон років декому важко уявити, а тут – п’ять мільярдів.

Тому на обласному рівні конкурсу МАН треба долучати більше фахівців-геологів, щоб вибирали роботи на нашу секцію. Є багато дітей з творчими здібностями. Але ж треба мати і знання, щоби їх розвивати.

ПОКАРАННЯ  ЗА  ЗЛОЧИНИ  ПРОТИ  ІНШИХ  НАРОДІВ  І  РЕЛІГІЙ

З теологами та істориками релігії на конкурсі-захисті МАН після ознайомлення з темами робіт майбутніх релігієзнавців, де школярі з дивовижною науковою легкістю досліджують проблеми міжправославних конфліктів, чаклунство, екзорцизм та навіть квазірелігійність СРСР, можна спокійно обговорювати найскладніші питання сьогодення. Тож слово – завідувачу відділу історії релігії і практичного релігієзнавства Інституту філософії імені  Г. С. Сковороди Національної академії наук України, доктору філософських наук, професору, голові журі секції «Теологія, релігієзнавство та історія релігії» Людмилі ФИЛИПОВИЧ:

 Ми бачимо, що в консультанти долучаються люди, що розбираються в темах, правильно формулюють мету, завдання. Тобто до першої частини досліджень у нас уже не буває претензій. Бувають невдало обрані теми, що лежать у царині теоретичних проблем релігієзнавства або захмарних теологічних питань. Чим ближче тема до інтересів школяра, чим тісніше пов’язана з релігійним життям парафії або селища, з якого конкурсант походить, тим і МАН, і досліднику цікавіше. Учні прекрасно орієнтуються в загальних питаннях історії релігії, дають повні змістовні відповіді на запитання.

Хочу зазначити, що всі методичні центри МАН працюють добре. Але там, де вони залучають консультантами спеціалістів з релігієзнавства, роботи виходять значно кращі. Такими є Полтава, Харків, Суми, Тернопіль, Рівне, Чернівці. Південь і Схід представлені слабкіше.

У мене виникла ідея роботи, представлені за три останні роки, видати окремою збіркою. Бо це є ніщо інше, як своєрідний літопис парафіяльного життя, в яке були включені або не включені члени МАН. Вони з такою любов’ю описують усе те, що становить основу їхньої духовності, науковості, що дивуєшся різноманіттю тих поглядів, традицій.

Наприклад, цього року в нас є роботи про хасидів, німців-переселенців, про менонітів. Тобто ми вивчаємо не тільки свої традиції, а й ті, що перебувають на пограниччі, де культури між собою взаємодіють. І в цьому міжкультурному діалозі, який проявляється через написання таких робіт, будується майбутнє України, тому що вона ніколи не була ні моноетнічна, ні монорелігійна.

У цьому році була дуже цікава робота Анастасії Кирильчук з Миколаївської області «Кірха Петра і Павла у німецькій колонії Карлсруе». Церква будувалася для німецького населення, а тепер знаходиться в Українській православній церкві Московського патріархату. Даху нема, все тече, пам’ятка архітектури не поставлена на облік. Ми будемо писати лист і в Товариство охорони пам’яток з тим, щоб привернути увагу, аби ця будова отримала свій захист і паспорт держави. Більше того, я хочу запросити Анастасію в Київ на нашу конференцію «Непокарані злочини проти церкви». Треба дбати не тільки за злочини щодо себе. Та нація є високоморальною, яка вимагає покарання за злочини, здійснені проти інших народів та інших релігій.

ВЗАЄМНЕ  ДОПОВНЕННЯ  І  ЗБАГАЧЕННЯ

Учень 11 класу Конотопської спеціалізованої школи № 3 Сумської області Святослав КУЦИЙ, переможець у секції «Кліматологія та метеорологія», після навчання в університеті бачить себе науковцем. Хлопець проаналізував одинадцять явищ, які несприятливо впливають на погоду в його регіоні, зокрема сильний вітер, пилова буря, суховій, сильна спека, ожеледь, туман, град, і замислюється над продовженням досліджень під час навчання у виші:

– Моєю мрією є Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра метеорології. Мене цікавлять також такі актуальні напрями дослідження, які пов’язані з оцінкою альтернативних джерел енергії стосовно метеорологічних спостережень вітрового і сонячного потенціалу.

Уже втретє поспіль бере участь у фіналі одинадцятикласниця Кременчуцької гімназії № 6 Полтавської області Олександра БАБІХІНА. Цьогоріч їй пощастило вибороти першість у секції «Соціологія» з дослідженням кібербулінгу – форми агресії, що передбачає жорстокі дії з метою нашкодити, принизити людину, використовуючи електронні засоби зв’язку: мобільний телефон, електронну пошту, соціальні мережі. На думку дівчини, з цим явищем треба боротися на державному рівні, наприклад окреслити певну відповідальність власників сайтів за інформацію, яка там викладається, і за форму взаємодії учасників.

– Протягом цих трьох років рівень колег завжди був високим, організація конкурсу також добра, незважаючи на певні проблеми в державі. Сподіваюся, що Мала академія наук не припинить свого існування і залучатиме все більше учасників, – висловила надію Олександра.

Охорона авторських прав нині є пріоритетним питанням держави, особливо в добу технічного прогресу, мережі Інтернет. Цій проблемі присвячена розвідка учениці 11 класу Львівської ЗОШ № 82 Ганни ЯРЕГИ, яка здобула перше місце у секції «Правознавство»:

– У роботі ми пропонуємо доповнення до Цивільного кодексу України і Закону України «Про авторське право та суміжні права». Зокрема, пропонуємо доповнити перелік особистих немайнових прав авторів правом автора на оприлюднення свого твору, а Закону України «Про авторське право та суміжні права» – нормою, що перефразування саме оригінальних текстів також може бути плагіатом.

Я вже другий рік беру участь у конкурсі-захисті, і минулого року, як і цього, брала участь у двох секціях: власне секція «Правознавство» і «Теологія, релігієзнавство та історія релігії». Мені важко було вибрати між двома напрямами, оскільки кожен з них цікавий, і у кожному з них я мала можливість проявити себе як науковець. З релігієзнавства я досліджувала церковне право – частинку церковної документації, тож це було взаємне доповнення і збагачення.

Залишається тільки додати, що процес взаємного доповнення і збагачення є однією з найприкметніших ознак усього конкурсу-захисту МАН, яка яскраво виявляється під час спілкування учнів зі своїми науковими керівниками, креативними й зацікавленими однолітками і поважними, проте відкритими до юнацьких ідей ученими.

Сергій КУТНЯКОВ, Тетяна КУТНЯКОВА
07.05.15
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Донецьке територіальне відділення МАН

Одеське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Херсонське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Кримське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН