ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ
На Кіровоградщині відбулася експедиція «Моя аксіома нескінченності (МАН)»

prev next

З 26 по 31 травня експедиційна група лабораторії НЦ «МАНУ» «МАНЛаб» здійснила виїзд у Кіровоградську область. Візит розпочався зустріччю з начальником Кіровоградської льотної академії Сергієм Недільком, на якій ішлося про створення об’єднаного STEM-центру для учнів міських шкіл та студентів академії. Надалі фахівці Малої академії наук працювали з учнями і вчителями НВО «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад школа І ступенів “Гармонія” – гімназія імені Тараса Шевченка – центр позашкільного виховання “Контакт”» м. Кропивницький, Петрівського НВО «ЗОШ І–ІІІ ступенів – гімназія» і навчальних закладів м. Світловодськ.

Слідами метеорита: загадки Бовтиського кратера

Центральною темою експедиції стало дослідження найбільшого в Україні Бовтиського метеоритного кратера разом з учнями гімназії імені Тараса Шевченка. Астроблему школярі вивчали кілька місяців. Зібрали ґрунтовну інформацію про її походження і поклади горючих сланців, що утворилися в ній протягом мільйонів років.

Кратером зацікавилися тому, що в науковій літературі останніх років його появу в часі зіставляють з періодом вимирання динозаврів. Британські вчені стверджують, що вимирання динозаврів 65 млн років тому міг спричинити «подвійний удар» – зіткнення Землі з двома великими астероїдами, а не одним, як вважали досі. Один упав на території нинішньої Мексики, на півострові Юкатан. Ще один – на території сучасної України, в районі села Бовтишка Кіровоградської області. Український метеорит був близько 1 км у діаметрі й утворив яму завширшки 24 км та глибиною 600 м. Структура має всі ознаки вибухового метеоритного кратера. Бовтиський кратер є найбільшим в Україні та належить до переліку найбільших у світі.

Школярі разом з науковцями МАН намагалися відновити картину того, що сталося після удару. Для цього вони відвідали в Олександрівці геологічну експедицію, яка тривалий час досліджувала Бовтиську астроблему. В подарунок учні отримали керни – циліндричні стовпчики гірської породи, які одержують при бурінні свердловин. За глибиною залягання пластів можна досить точно визначити вік викопних решток.

За допомогою цифрових мікроскопів старшокласники дослідили рештки флори та фауни, які збереглися на значних глибинах. Також перевіряли наявність у воді важких металів, що утворилися при падінні небесного тіла.

– Ми провели хімічний аналіз води в місцевих водоймах на наявність кобальту й нікелю і не знайшли їх. Це свідчить про те, що вода омиває тільки поверхневий шар, встелений осадковими породами. Також розглядали в цифровий мікроскоп шматочки кернів. На власні очі побачили залишки доісторичних рослин і тварин. Це було дуже цікаво і стало новою віхою у нашому дослідженні, – розповіла десятикласниця гімназії імені Тараса Шевченка Ірина Мороз.

Завдяки експедиції МАН нові знання і навички отримали не тільки учні, а й педагоги, зауважила вчителька географії Тамара Любецька.

– Діти отримали задоволення. Видно, що зацікавилися. З Малою академією наук співпрацюємо вже третій рік. Вона нас, можна сказати, підштовхнула і завела, долучивши як учнів, так і вчителів до такої захопливої дослідницької роботи, – зазначила пані Тамара.

Мінерали, скам’янілості, артефакти: що приховує Кременчуцьке море?

Наступний етап експедиції проходив у Петрівському районі. В околицях селища Петрове розташовані декілька залізорудних кар’єрів. Навколишня територія вкрита гірськими породами, що містять багато рідкісних мінералів. На основі аналізу зібраних зразків учні місцевої гімназії та викладачі сусідніх із Петрове навчальних закладів змогли розшифрувати своєрідний «мінералогічний літопис» земної кори. Крім того, власноруч досліджували воду з місцевих джерел.

Завершився виїзд в околицях села Нагірне Світловодського району на узбережжі Кременчуцького водосховища – великого континентального моря, створеного людиною на Дніпрі. Його берег вкритий шаром мінералогічних зразків із включеннями артефактів. Тут відбулося багато історичних подій від епохи бронзи до Другої світової війни.

Діти зі шкіл Світловодського району власноруч зібрали зразки з узбережжя. Це шматочки породи, з яких складається основа Українського кристалічного щита, стародавні скам’янілості та кераміка, яку Дніпро виносить на берег із затоплених водосховищем поселень. Під керівництвом фахівців «МАНЛаб» школярі провели аналіз води, спробували визначити вік знахідок і розглянули їхню внутрішню структуру за допомогою цифрових мікроскопів.

– Я б хотіла подякувати Малій академії наук за те, що вона заохочує молодь до такого активного пізнавального способу життя. На жаль, у школі в нас немає такої змоги поглиблено вивчати археологію, геологію та інші науки. Сьогодні ж ми змогли поповнити свої знання, нам усе докладно розповіли. Це дуже цікаво, адже ти пізнаєш щось нове і сама себе вдосконалюєш, – зізналася учениця 10 класу ЗОШ № 2 м. Світловодськ Анастасія Колесник.

Проект «Моя аксіома нескінченності» триває вже п’ятий рік поспіль. Експерти МАН виїжджають до навчальних закладів, поблизу яких розташовані цікаві природні об’єкти, і досліджують ці об’єкти разом з учнями місцевих шкіл.

– Ми прагнемо дати дітям можливість більше дізнатися про скарби рідного краю за допомогою новітнього устаткування, яке є в лабораторії «МАНЛаб», – поділився очільник експедиційної групи, завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань НЦ «МАНУ» Ігор Чернецький. – Наша мета – навчити дітей отримувати знання не лише з підручника, а й з живої природи. Учні на власні очі бачать, як відбувається наукове дослідження, і беруть у ньому безпосередню участь.

Експедиційний проект Малої академії наук України, за відгуками його учасників, має велику користь для реалізації сучасної наукової освіти, що ґрунтується на реальному пізнанні природи та формуванні шанобливого ставлення до її багатств.

Тетяна Чернецька
02.06.17
Повернутись до розділу
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Донецьке територіальне відділення МАН

Одеське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Херсонське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Кримське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН