НОВА  ОСВІТА
Мала академія наук відкриває перший сезон в Україні Міжнародної освітньої програми з креативності «Destination Imagination»

prev next

З 12 по 14 вересня Міжнародний науковий креативний комплекс MANLAB.CAMP став унікальним педагогічним майданчиком, на якому відбувалася підготовка тренерів до Міжнародної олімпіади «Destination Imagination» (DI). Це найбільша освітня програма з креативності, започаткована у США. Україна приєдналася до цієї програми 2017 року. В рамках ліцензійної угоди Національний центр «Мала академія наук України» поетапно впроваджує «Destination Imagination» в Україні, у тому числі проводить навчання тренерів DI.

Для підготовки вітчизняних педагогів був проведений тренінг «Від уяви до інновації – творчі методи роботи в міжнародній програмі креативності “Destination Imagination”». Навчання проводили спеціалісти з Польщі, які успішно працюють за програмою понад 13 років. Це Тереза Кошярек – соціолог, педагог, учитель, тренер, терапевт, засновниця Фундації підтримки та розвитку креативності, яка впроваджувала у Польщі освітню програму DI; Малгожата Ястшембська – голова Фундації підтримки і розвитку креативності, директор освітньої програми «Destination Imagination» у Польщі; Малгожата Кенсонь – учитель, практик Драми, тренер програми «Destination Imagination». Наших педагогів навчали, як створювати й інтегрувати команду, стимулювати її до оригінальних рішень, демонстрували техніки драми, розповідали про миттєві і командні виклики Олімпіади креативності. Також ішлося про роль вчителя у програмі, інструменти мотивування учасників на різних етапах підготовки, управління проектом.

Польські колеги наголошували на тому, що у роботі з командою тренеру важливо лише скеровувати учасників – а не підказувати правильну відповідь чи виправляти помилки. Абсолютно всі рішення, ідеї, результати мають повністю належати учням, а вчитель має навчитися довіряти своїм підопічним. Щоб пояснити це краще, польські спеціалісти поділили групу педагогів на команди. Кожна мала зобразити фігуру градусника. По закінченні веселої вправи з’ясувалося, що жоден варіант градусника не повторився. А це значить, що людський ресурс креативності є безмежним.

DI готує дітей до майбутнього, яке швидко наближається. Нині освіта має встигнути підготувати дітей до тих професій, які ще не з’явилися. Програма з креативності побудована на проектній навчальній діяльності з застосуванням творчого процесу до роботи над викликами ХХІ століття. Вони ґрунтуються на концепції STEAM, а всього на Олімпіаді сім Викликів: Технічний, Науковий, Інженерний, Художній, Імпровізаційний, Суспільний і Виклик для наймолодших «Нові зірки». Підготовка до них дає змогу учням і студентам набувати і практикувати вміння, необхідні для досягнення успіхів у школі, майбутній професії та інших сферах життя. Завдяки DI молодь розвиває і вдосконалює навички впевненості у собі, взаємодії у колективі, розв’язання проблем, прийняття ризиків, управління проектами, наполегливість, творче і критичне мислення. Кожен Виклик заохочує учнів досліджувати сфери своїх захоплень, розкривати таланти та здібності, набувати нових умінь.

По закінченні тренінгу педагоги отримали сертифікати і відтепер матимуть право формувати команду, щоб представити її на першій Всеукраїнській Олімпіаді з креативності, яку проводитиме Національний центр «Мала академія наук України» в березні 2019 року.

Співпраця польських та українських педагогів тривала і на лекціях, де Тереза Кошярек з колегами розповідали про інструменти дидактичної та виховної роботи педагога МАН. Як креативний учитель вона вже 32 роки поспіль присвячує свою діяльність освіті. Зокрема, є ініціатором пілотного проекту для понад 100 шкіл і дошкільних закладів Вроцлава з упровадження там інноваційної програми «Уроки творчості – творче розв’язання проблем на практиці». Особливість методики ТРП – навчити дітей самостійно вчитися через запитання й дослідження проблем.

– Діти мають вміти досліджувати, конструювати, а потім з того робити висновки, щоб описати процеси і замінити практику теорією. Тобто змінилася парадигма: якщо раніше теоретичні знання впроваджували у практику, то тепер необхідно спробувати, а потім описати. Такий освітній принцип має бути у ХХІ столітті, – переконана пані Тереза.

За її словами, нинішнє покоління багатовекторне і може виконувати декілька справ одночасно, а тому 90% відповідальності за навчання має нести дитина і лише 10% учитель, який направляє, підказує, модерує навчальний процес.

Як практично застосовується така методика, польські колеги демонстрували на відкритих заняттях Дитячої академії «Футурум», що в НЦ «МАНУ» опікується навчанням наймолодших дітлахів. Саме з дошкільнят і молодших школярів краще розпочинати процес зміни парадигми – запевняють польські вчителі. Адже діти такого віку ставлять найбільше запитань і звідусіль намагаються дізнатися відповіді на них. Тож серед основних принципів методики ТРП – навчити ставити правильні запитання, впроваджуючи проблемне навчання, міждисциплінарне і конструктивістське.

Методисти і педагоги МАН не вперше ознайомлюються з цією методикою. Деякі викладачі їздили у Польщу навесні цього року і тепер свої відкриті заняття готували, використовуючи вже польський досвід.

Діти спочатку були здивовані новим підходом, тим паче мовний бар’єр не дуже сприяв вільному спілкуванню, але цікавість перемогла. Наїна Зайцева, учениця київської школи № 27, наприкінці занять, порівнюючи уроки польських і українських викладачів, не відчула суттєвої різниці.

– Уроки були загадкові та веселі. Тепер я багато знаю про число «пі», як очищувати воду від олії, робити слайм і конструювати пліт.

Після відкритих занять усі педагоги жваво обговорювали досвід один одного, раділи, що вдалося поглибити деякі знання й обмінятися практичними порадами.

Викладач біології в Дитячій академії «Футурум» Марина Бондаренко – серед тих, хто вже працює за методикою ТРП і демонструвала власну майстерність учням і колегам.

– Я показувала гібридну методику, тобто польську, адаптовану під наших дітей. Практику і теорію подаю нарівні, щоб діти мали змогу заглиблюватися в проблему. І пропоную знаходити шляхи її розв’язання, на відміну від польських колег, які лише окреслюють проблемне питання.

Як результат робочого візиту викладачів з Польщі – ще майже 20 викладачів і методистів МАН ознайомилися з новою методикою, близько 15 дітей, слухачів Дитячої академії «Футурум», випробували її на власному прикладі, а далі – триватиме стратегія впровадження зазначеної методики в МАНівське середовище, щоб навчати молодь покоління Альфа пізнавати світ якнайкраще!

Людмила Копко, Оксана Власенко
20.09.18
Повернутись до розділу
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Донецьке територіальне відділення МАН

Одеське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Херсонське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Кримське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН