ЩО У ВОДІ КРЕМЕНЧУКА?
«Екологічна інспекція» дослідила якість питної води і стан найбільших водних артерій регіону за основними показниками

prev next

Навчальні хіміко-біологічні дослідження водойм у м. Кременчук Полтавської області проводилися в межах проєкту НЦ «МАНУ» з моніторингу екологічного стану України «Екологічна інспекція» для учнів Полтавського обласного наукового ліцею-інтернату ІІ–ІІІ ступенів при Кременчуцькому педагогічному коледжі імені А. С. Макаренка.

Протягом 18–19 листопада педагоги лабораторії експериментальних досліджень НЦ «МАНУ» «Ex Lab» і 20 школярів ліцею детально вивчали якість питної води і стан найбільших водних артерій регіону за основними показниками. В поле зору юних дослідників потрапили джерела постачання питної води м. Кременчук і населених пунктів району (колонки, криниці і вода з артезіанської свердловини), а також вода з річок Дніпро, Хорол та Кагамлик. Учні проводили вимірювання загальної жорсткості, кислотності, загального вмісту солей і заліза. А за допомогою чутливих методів якісного хімічного аналізу перевіряли наявність основних типів забруднювачів у природних джерелах води.

Отриманий результат перевірки свідчить про вплив природних і антропогенних факторів на якість питної води регіону з розвинутою промисловістю. Так, із шести досліджених зразків відібраної з криниць, колонок та свердловин води, що може потенційно розглядатися як вода, придатна до вживання як питна, жоден за сукупністю показників жорсткості, окисності та вмісту заліза не відповідає вимогам чинних ДСанПіН. Особливе занепокоєння у школярів викликав підвищений вміст заліза у питній воді, що в деяких зразках перевищував гранично допустиме значення в 1,5–3 раза, а отже, вживати таку воду без додаткового очищення небезпечно для здоров’я.

Господарська діяльність регіону, велика кількість промислових підприємств і їх скупчення навколо м. Кременчук спричинили негативний вплив і на стан найбільших річок регіону – Хорол і Кагамлик. Лідером антирейтингу за якістю води виявився Хорол, вода в якому, за даними юних, але вже досвідчених екологів має найбільше значення окисності – 32 мг/л, що більш властиве застійним озерам, і високий вміст заліза. Обидва показники можуть бути наслідком або вповільнення течії річки при заростанні її берегів, або недобросовісності навколишніх підприємств чи міст і містечок вище за течією, що використовують уславлену в народній творчості річку як стічну канаву.

Також учні ознайомилися з технікою культивування мікроорганізмів на твердому поживному середовищі і провели мікробіологічний аналіз зразків води. Школярі дізналися про модельні організми, які використовуються для токсикологічних досліджень та вивчення якості води. Юні екологи приготували мікропрепарати і розглянули за допомогою мікроскопів будову прісноводних ракоподібних дафній, ряски, одноклітинних організмів інфузорій-туфельок та найбільш поширених жителів водойм: прісноводних равликів, рачків циклопів, діатомових водоростей. Після цього дослідили зразки води на наявність цих організмів.

Окрім того, школярі дізналися про біологічні методи оцінювання якості повітря і розглянули під мікроскопом будову здорових легень людини та легень, забруднених вугільним пилом, що дало учням змогу самостійно зробити висновок про вплив забрудненого повітря і куріння на здоров’я людини.

Вражені невтішними результатами вивчення екологічного стану регіону, юні інспектори пообіцяли шукати шляхи його поліпшення – щоб згодом представити власні наукові дослідження громадськості.

20.11.19
Повернутись до розділу
Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Донецьке територіальне відділення МАН

Одеське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Херсонське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Кримське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН