Боронь Олександр Вікторович

Моїми етичними принципами на шляху до успіху 
є напружена праця, допитливість і справедливість.

ОЛЕКСАНДР БОРОНЬ

Пізнавальний інтерес особистості проявляється, насамперед, у вигляді допитливості, активності і цілеспрямованості. Важливо не лише відчути і зрозуміти свої здібності, а й докласти максимум зусиль для виявлення їх у конкретних справах.

Боронь Олександр Вікторович (15.11.1979, м. Новоград-Волинський Житомирської обл.) – український шевченкознавець.

Середню освіту Олександр здобув у Новоград-Волинській міській гімназії ім. Лесі Українки (1997), закінчивши її із золотою медаллю.

Свої творчі гуманітарні здібності хлопець виявляв ще в середніх класах, проте серйозно почав замислюватися над своїм професійним покликанням, ставши старшокласником. Мала академія зацікавила його, заняття науково-дослідною роботою захопило. І у 1996 році, будучи учнем десятого класу, Олександр став призером ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН України (науковий керівник – вчителька української мови гімназії – Осадчук Г. Г.), а наступного року – його переможцем (науковий керівник – вчитель німецької мови гімназії – Вітренко В. В.). Наприкінці навчання в міській гімназії учень мав вже дві публікації в наукових краєзнавчих збірниках, а саме:

  • Образ українського гетьмана І. Мазепи у творах Б. Лепкого та Г. Колісника // Малинщина у просторі і часі. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції 25–27 вересня 1996 року. – Малин, 1996.
  • Зображення постаті гетьмана Івана Мазепи в українській літературі на тлі визвольних змагань кінця XVII – початку VIII ст. // Українська національна ідея: історія і сучасність. – Житомир, 1997.

Після закінчення школи Олександр вступив на філологічний факультет (нині – Інститут філології) Київського національного університету імені Тараса Шевченка і закінчив його з відзнакою (2002). Того ж року молодий дослідник був відзначений премією Національної академії наук України для студентів вищих навчальних закладів за серію статей з історії української літератури. Відчуваючи поклик і надалі займатися наукою, Олександр вступає до аспірантури рідного університету (2002–2005), працює викладачем на кафедрі історії української літератури і шевченкознавства (2004–2005). А в 2005 році, плідно попрацювавши під науковим керівництвом доктора філологічних наук Смілянської Валерії Леонідівни, талановитий дослідник достроково захищає дисертацію і здобуває вчений ступінь кандидата філологічних наук.

Подальше професійне життя в Олександра складається так:

з 2001 р. – експерт із преси проекту «Український Монітор для вільних медіа» (коаліція асоціації «Спільний простір» та комітету «Рівність можливостей»);

у 2003–2004 рр. – керівник пресової групи проекту «Український Монітор – за свідомий вибір»;

у 2004–2006 рр. – координатор проектів громадянського суспільства громадської організації «Фонд „Європа ХХІ”». У ці ж роки він обіймає посаду відповідального редактора журналу «Наша громада», газети «NB! Новий вибір», працює співупорядником та літературним редактором ряду громадсько-політичних видань тощо.

З червня 2005 р. Олександр Боронь зарахований на посаду наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України. На сьогодні молодий учений є науковим редактором розділу «Шевченко і українська література ХХ століття» у проекті «Шевченківська енциклопедія в чотирьох томах». Свою наукову діяльність він поєднує із роботою на посаді головного консультанта Головної служби інформаційної політики Секретаріату Президента України. Неодружений, мешкає в м. Києві.

Олександр є автором монографії «Поетика простору в творчості Шевченка» (2005), в якій вперше предметом системного дослідження стала поетика просторових відношень у художньому світі поезії Тараса Шевченка. У книзі запропоновано цілісну теорію простору як філософського концепту, проаналізовано просторові структури та образи-символи. Також він є співавтором колективної монографії «Інтеграція позитиву в творчості Шевченка (аспекти символу, аксіології, онтології, міфу, психології і стилю)» (2002). Загалом у доробку Олександра Бороня понад шістдесят публікацій, зокрема більше тридцяти п’яти наукових статей та рецензій. Нині він збирає матеріали для докторської дисертації.

Друковані праці Бороня О. В.

Наукові публікації: «Розлючені вали... уповні бачив я...» Юрій Липа та Артюр Рембо: спроба зіставлення // Українська мова та література. –  2001. – № 2 (січень); Нова книжка Григорія Грабовича: за і проти // Українська мова та література. – 2001. – № 13 (квітень); «...Де є культ, там немає мистецтва» [Роль Шевченка у житті і творчості Михайля Семенка] // Українська мова та література. – 2002. – № 9 (березень); Ступінь оригінальності пошевченківських поетів // Шевченкознавчі студії. – К., 2003. – Вип. 5; Лупа Грабуздов – літературна містифікація Георгія Нарбута та його друзів // Українська мова та література. – 2003. – № 11 (березень); Недруковані дописи Юрія Липи // Літературознавчі студії. – К., 2003. – Вип. 5; Шевченкова рецепція художнього досвіду Квітки-Основ’яненка у поемі «Катерина» // Літературознавчі студії. – К., 2005. – Вип. 14.

Літературно-критичні статтіЩо за імітацією? Кілька зауваг з приводу роману Євгенії Кононенко // Літературна Україна. – 2001. – 1 листопада; Одвічний сумнів. Кілька штрихів до портрета сучасної малої прози // Літературна Україна. – 2002. – 30 травня; «Філологічна» проза Степана Процюка // Слово і час. – 2002. – № 5; Не фантом, а реальність... Дещо про «базарний роман» Галини Тарасюк // Літературна Україна. – 2003. – 26 червня; Для літературної розваги? Ще раз про Любка Дереша та його роман «Культ» // Літературна Україна. – 2004. – 10 червня.

Про нього: Шевченкознавство у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (1860–2003) / Задорожна Л. М., Семенюк Г. Ф., Росовецький С. К., Вільна Я. В., Задорожна С. В., Гнатенко В. І. – К., 2004. – С.197–198, 216, 221.

Адреси розташування веб-сайтів:

Волинське територіальне відділення МАН

Рівненське територіальне відділення МАН

Житомирське територіальне відділення МАН

Київське обласне територіальне відділення МАН

Київське територіальне відділення МАН

Чернігівське територіальне відділення МАН

Сумське територіальне відділення МАН

Львівське територіальне відділення МАН

Тернопільске територіальне відділення МАН

Хмельницьке територіальне відділення МАН

Вінницьке територіальне відділення МАН

Черкаське територіальне відділення МАН

Полтавське територіальне відділення МАН

Харківське територіальне відділення МАН

Луганське територіальне відділення МАН

Закарпатське територіальне відділення МАН

Івано-Франківське територіальне відділення МАН

Чернівецьке територіальне відділення МАН

Кіровоградське територіальне відділення МАН

Дніпропетровське територіальне відділення МАН

Донецьке територіальне відділення МАН

Одеське територіальне відділення МАН

Миколаївське територіальне відділення МАН

Херсонське територіальне відділення МАН

Запорізьке територіальне відділення МАН

Кримське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН

Севастопольське територіальне відділення МАН Київське територіальне відділення МАН Івано-Франківське територіальне відділення МАН