Президент НЦ «МАНУ» Станіслав Довгий зазначив: «Війна принесла катастрофічні руйнування. Музеї, як і інші заклади освіти та культури, зазнали значних втрат — і матеріальних, і людських. Труднощі в роботі з колекціями та пошкодження інфраструктури стали серйозним ударом по музейній справі в Україні. Ворожою ракетою знищено музей Григорія Сковороди. На жаль, маємо втрати й серед колег. Директор Менського краєзнавчого музею на Чернігівщині й активний учасник попередніх заходів Віталій Крутий пів року тому загинув на Харківщині... Попри втрати й труднощі ми продовжуємо разом шукати нові можливості для розвитку музеїв і музейної педагогіки, адже саме в цей складний час збереження і популяризація культурної спадщини є надважливим завданням».

Також Станіслав Довгий розповів про співпрацю НЦ «МАНУ» з міжнародними партнерами, яким висловив вдячність за підтримку музейної педагогіки в Україні. 22 наукові центри з 12 країн світу вже передали понад 300 одиниць інтерактивних експонатів, виставкового та освітнього обладнання, які допомагатимуть у залученні українських школярів до науки та в подоланні освітніх втрат.

На конференції виступили іноземні партнери.

• Роберт Фірмгофер, директор Центру науки «Коперник» у Варшаві (Польща), підкреслив, що НЦ «МАНУ» став науковим амбасадором України, а наука — це універсальна мова, яка дозволяє долати бар’єри. Він розповів, яких зусиль Центр науки «Коперник» докладає, щоб українські діти мали доступ до знань і почувалися в Польщі як удома. І запросив приєднатися до міжнародної програми «Клуб Молодого Винахідника».
• Кеннет Монжеро з Кенії поділився досвідом, як центри науки Кенії впроваджують компетентнісний підхід в освіті.
• Маріанна Ачіам з Університету Копенгагена (Данія) представила своє дослідження про еволюцію центрів науки у Європі та світі.
• Стефанос Херувіс, старший менеджер проєктів Європейської мережі центрів і музеїв науки «Ecsite», поділився технологіями, як перетворити музеї на центри наукових, мистецьких та соціальних інновацій.
• Галина Парасюк, архівістка Українського національного музею в Чикаго, запросила у захопливий віртуальний тур його залами. Розповіла про історію, особливу місію й активну антивоєнну діяльність музею.

Під час роботи секцій конференції учасники ділилися досвідом та науковими розробками. Досліджували роль і можливості музеїв як центрів патріотичного виховання та позашкільних закладів зі SТЕАМ-освіти, як інструментів для подолання освітніх втрат і як безпечних просторів для налагодження діалогу. Говорили також про колаборацію науки й мистецтва як про актуальний тренд музейної діяльності.

• Валерій Бітаєв, перший віцепрезидент Національної академії мистецтв України, підкреслив, що ініційована НЦ «МАНУ» програма Музейної педагогіки має потужний практичний результат – всебічну підтримку музеїв у реаліях війни та внесення набутків української культури до реєстру нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
• Виступ Миколи Головка з Інституту педагогіки НАПН України був присвячений потенціалу музейної педагогіки у подоланні навчальних втрат здобувачів наукової освіти.
• Олена Степова з Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» поділилася досвідом роботи Музею науки МАН у Полтаві як базису для інтелектуального прориву України майбутнього.
• Денис Свириденко, завідувач кафедри ЮНЕСКО з наукової освіти Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, розповів про проєкт «Road-STEAMer» як інструмент доступу до європейських практик інтеграції науки та мистецтва.
• Андрій Гончар з НЦ «МАНУ» розказав про розробляння унікального вебкаталогу «Гуцульський орнамент», метою якого є збереження та популяризація культурної спадщини.
• Ірина Удовиченко зі Скарбниці Національного музею історії України порушила важливу тему нострифікації як методу музейної комунікації. «Музейна педагогіка — це педагогіка цінностей! І перед українськими науковцями стоїть велике завдання — заповнити білі плями в нашій історії, яку системно грабувала й знищувала росія», — підкреслила науковиця.
• Наталія Коваленко з НЦ «МАНУ» поділилася досвідом підготовки та впровадження інтерактивних занять з астрономії для виставки «Експедиція Сонячною системою».
• Ольга Шибка з Дніпра навела аргументи на користь колективної технічної творчості під час позашкільних інтегрованих занять — як підґрунтя для STEAM-освіти.

Людмила Абашіна й Олена Трощинська говорили про патріотичну освітню діяльність у Національному історико-культурному заповіднику «Чигирин»; Ольга Дуб розповіла про ботанічні та історичні пікніки в Державному історико-культурному заповіднику «Самчики»; а Ольга Пальона розказала про оригінальний фотопроєкт з використанням старовинних вишиванок від Музею історії Краматорська.

Співорганізаторами конференції стали Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія мистецтв України, Інститут прикладних систем управління НАН України, кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова.

Виступи учасників будуть об’єднані у збірник матеріалів конференції, який вийде у 2025 році