Учасниками заходу стали: керівництво Секретаріату ЮНЕСКО, представники Європейської комісії, Міжнародної наукової ради, міжнародних наукових організацій, академій наук та інших установ держав — членів ЮНЕСКО, делегації при ЮНЕСКО, науковці та експерти. Україну представив президент Малої академії наук України, академік НАН України Станіслав Довгий, який виступив із доповіддю «Як Україна надає своїм вченим можливості посилити їхній вплив на стійкість та відновлення? Які заходи були пріоритетними?».

Під час виступу Станіслав Довгий представив український досвід захисту наукової спільноти в умовах повномасштабної війни та наголосив на важливості міжнародної солідарності для збереження науки.

«Повномасштабне російське вторгнення створює безпрецедентні загрози для наукових досліджень, освітніх закладів і дослідницької інфраструктури. В Україні значних руйнувань зазнали університети, лабораторії та наукові установи, а тисячі науковців були змушені залишити свої домівки та місця роботи. Проте в Україні діє ряд заходів державної підтримки. Зокрема, є законодавча база для тимчасово переміщених закладів вищої освіти та наукових установ з окупованих і небезпечних територій. Законодавство гарантує збереження статусу таких установ, чинність акредитацій та соціальний захист працівників. Створюються нові ініціативи Міністерства освіти і науки України, спрямовані на розвиток Національної системи дослідників і державних стипендій для науковців», — зазначив Станіслав Довгий.

Під час виступу було представлено діяльність Центру 2-ї категорії ЮНЕСКО «Мала академія наук України» — єдиного центру такої категорії в Україні. Особливу увагу було приділено роботі МАН під час війни. Від початку повномасштабного вторгнення рф МАН підтримує дітей із прифронтових територій, допомагає тим, хто був змушений виїхати за кордон, зберігати зв’язок з українською освітою та наукою, залучає до освітніх програм переміщених педагогів і науковців. Президент МАН також повідомив про наслідки російських обстрілів: внаслідок атак на Київ у ніч на 24 травня та на 2 червня 2026 року було пошкоджено лабораторні приміщення та центральний офіс Малої академії наук України.

Також президент МАН України наголосив на важливій ролі ЮНЕСКО у підтримці української науки, започаткуванні у 2025 році Плану дій ЮНЕСКО щодо підтримки науки, який передбачає відновлення дослідницької інфраструктури, підтримку молодих науковців, розвиток міжнародної співпраці та інтеграцію України до європейського й світового наукового простору.

Завершуючи виступ, Станіслав Довгий наголосив, що досвід України демонструє необхідність розглядати захист науковців як важливий складник національної стійкості та післявоєнного відновлення. Він закликав міжнародну спільноту посилювати механізми підтримки переміщених дослідників, захищати академічну свободу та забезпечувати умови для вільного розвитку науки навіть у кризові часи. «Захист дослідників сьогодні означає захист здатності наших суспільств будувати майбутнє, засноване на знаннях, співпраці та людській гідності», — підкреслив він.

Виступ президента МАН України викликав значний інтерес у ході конференції. Представники ЮНЕСКО та учасники заходу неодноразово заявляли, що досвід України підштовхнув ЮНЕСКО до пошуку та розробки програм з питань науки у кризових ситуаціях, що мають стати допоміжним джерелом та інструментом допомоги країнам у збереженні стійкості науки та підтримці науковців в умовах надзвичайних ситуацій.

Від імені команди ЮНЕСКО Константінас Тарарас, програмний фахівець відділу Гуманітарних і суспільних наук, висловив подяку Станіславу Довгому за участь в конференції: «Ми особливо вдячні, що Ви змогли завітати до Парижа, щоб поділитися досвідом своєї роботи та аналізом шкоди, завданої вченим та науковій інфраструктурі в Україні. Ваш внесок надав важливе та глибоке значення нашим дискусіям».