14 квітня на засіданні Виконавчої ради ЮНЕСКО президент Малої академії наук України Станіслав Довгий запропонував відзначати новий міжнародний день і робити це 27 листопада. Дата невипадкова: саме цього дня народився видатний український науковець Борис Патон, а також відбулися установчі Загальні збори Української академії наук, що символічно пов’язує минуле та сучасність наукових здобутків України. Ініціативу підтримала переважна більшість членів ради, а вже восени на 43-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО резолюцію ухвалили офіційно, закріпивши 27 листопада як день, коли кожен і кожна може зануритися у світ науки й відкриттів.
Президент МАН Станіслав Довгий розповів: «Ця ідея народилася з мого особистого переконання, що наука має стати головним інструментом миру, співпраці та сталого розвитку. Для мене це — результат шести років наполегливої роботи, яка об’єднала зусилля багатьох однодумців. Це не лише визнання значення науки, а й день України у світі — доказ того, що наша держава здатна ініціювати глобальні зміни в ім’я науки й розвитку».
Національний центр «Мала академія наук України» організував три дні святкового наукового марафону, де діти та дорослі мали змогу доступно, інтерактивно і надзвичайно захопливо дізнатись більше про науку. Учасники могли спробувати себе в ролі дослідників, відкривати нові горизонти та знайомитися із сучасними науковими підходами. Програма містила лекції, воркшопи, музейні практикуми, майстер-класи та виставки, а також спеціальні заходи для сімей і педагогів.
Головні події святкування:
- День відкритих дверей у Музеї науки МАН та Музеї математики «Кубоїд». Понад 900 відвідувачів змогли взяти участь у наукових інтерактивах, демонстраціях, майстер-класах і шоу, відчути себе дослідниками та поринути в атмосферу відкриттів.
- Виставка «Формули краси», де наука зустрілася з мистецтвом. Відвідувачі могли побачити, як математичні формули перетворюються на яскраві картини, створені за допомогою платформи IMAGINARY. Ці роботи демонструють гармонію закономірностей у природі та мистецтві: від симетрії живих організмів і руху зірок до кольорів заходу сонця.
- Міжнародний круглий стіл «Музейні простори для наукової освіти», що відбувся 26 листопада: експерти з України та з-за кордону обговорювали сучасні підходи до музейної педагогіки, інтерактивного навчання і популяризації науки серед дітей і підлітків.
- Майстер-класи та практикуми: від риторики до історичних лекцій, від інтегрованих занять про Крим і кримських татар до цікавинок з історії авіації, супутникових досліджень та моніторингу наслідків війни.
- Кульмінацією свята став яскравий науковий рекорд: київський школяр Борис Васковець назвав 300 цифр після коми у числі π, перевершивши попередній дитячий рекорд України (101 цифра). Хлопець розповів, що йому допомогло навчання в музичній школі: цифри для нього «звучать як реп», і цей ритм робить процес запам’ятовування легким і веселим. Рекорд став не лише символом його наполегливості, а й яскравим моментом святкування, що надихнув учасників та гостей.
Три дні науки, інтерактивів, майстер-класів, лекцій, виставок і рекордів показали: наука може бути святом, де кожен і кожна стають дослідниками й винахідниками. Ставте питання, досліджуйте, відкривайте нове та надихайтесь на досягнення разом із нами!
Останні новини МАН
28.11.2025
Юний математик установив новий рекорд: назвав 300 цифр після коми в числі π28.11.2025
Як музейна педагогіка формує наукову освіту та екосистему майбутнього28.11.2025
Українці вперше святкували Міжнародний день залучення до науки заради сталого розвитку: як це було