На 43-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у місті Самарканд (Узбекистан) ухвалили резолюцію про проголошення 27 листопада Міжнародним днем залучення до науки заради сталого розвитку. Ініціатором подання став президент Малої академії наук України, академік НАНУ Станіслав Довгий.

Цьогоріч конференція зібрала близько 150 учасників зі 122 установ: наукових інституцій та університетів, шкіл і позашкілля, музеїв і громадських організацій. Географія також вражає: онлайн та офлайн до заходу доєдналися представники восьми держав: України (з 19 областей та Києва), Польщі, Португалії, США, Сінгапуру, Філіппін, Чехії та Швейцарії.

Цей захід покликаний розвивати музейну педагогіку в Україні та світі разом із науковцями, музейниками й освітянами, а також виконує роль майданчика для генерування дієвих рішень, щоб зробити музейні простори ще більш захопливими та цікавими.

Президент Малої академії наук, академік НАН України Станіслав Довгий зазначив: «Це вже наш 10-й захід у рамках проєкту “Музейна педагогіка в науковій освіті”. Сьогоднішня конференція — це не лише професійний майданчик, а й частина міжнародного руху, спрямованого на підтримку ініціатив із залучення до науки. Музеї сьогодні — це простори, де наука стає ближчою до людей. Вони створюють умови для експерименту, розвитку критичного мислення та пізнавально-дослідницької діяльності. В умовах війни та онлайн-навчання такі простори набувають особливого сенсу».

В. о. директора Національного центру «Мала академія наук України», заступниця директора з операційної діяльності Олена Квачевська поділилася досвідом роботи музейних просторів МАН: «У Києві є два музейних простори МАН: Музей науки та Музей математики “Кубоїд”. Уявіть, люди іноді вагаються заходити туди, адже думають, що там буде нудно і складно. Але, завітавши, отримують вау-ефект, адже у наших просторах заборонено НЕ торкатися експонатів. Саме це і є нашою метою — зробити науку ближчою до кожного і кожної та показати, яка вона захоплива».

Цьогоріч конференція охопила широкий спектр питань, об’єднавши науку, освіту та культуру. Свої доповіді виголосили як українські, так і міжнародні експерти. Серед них — представники Центру науки «Коперник» (Польща), Ciência Viva (Португалія), Азійсько-Тихоокеанської мережі наукових центрів (ASPAC; Сінгапур, Філіппіни), Педагогічного музею України, Державного політехнічного музею ім. Б. Патона, Полтавської політехніки, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова та багатьох інших.

Особливу увагу учасників привернули виступи про унікальний досвід відвідин наукових і культурних просторів у Японії, особливості комунікації з відвідувачами в музеях Женеви, про вернакулярні музеї, майстерки й старовинні ігри як засіб залучення до вивчення історичної спадщини, про світоглядне підґрунтя у створенні ювелірних колекцій, збагачення астрономічних занять майстер-класами та мистецькими творами, а також про міждисциплінарні STEAM-проєкти.

«Ми щиро дякуємо нашим партнерам, з якими вже шість років поспіль проводимо конференції, круглі столи та інші заходи з музейної педагогіки, розглядаємо різні її аспекти. Реалізація таких проєктів нині має важливе значення, адже допомагає переосмислити роль та місце музейних просторів в освітньому процесі», — підсумував заступник директора НЦ «МАНУ» Василь Дунець.

Організатори конференції: Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури України, Національна академія наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія мистецтв України, Інститут прикладних систем управління НАН України, Український державний університет імені Михайла Драгоманова та кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти.