13–18 листопада 2025 року пройшов семінар-практикум для освітян «Освітні практики в музеях науки». Уже четвертий рік поспіль фахівці Малої академії наук України запрошують музейників, педагогів шкіл та позашкілля на онлайн-курс про інтерактивні освітні практики музейної педагогіки та сценарії співпраці навчальних закладів із музеями. Цьогоріч курс зацікавив 70 учасників із різних регіонів України та з-за кордону.

Захід є частиною серії ініціатив НЦ «МАНУ» у сфері музейної педагогіки — міжнародних конференцій, круглих столів та літніх шкіл, які проводять фахівці відділу міжнародних освітніх проєктів та відділу розвитку центрів науки НЦ «МАНУ».

На семінарі обговорювали і світоглядні концепції, і прикладні питання, наприклад: як виникли музеї науки і чому вони такі популярні у всьому світі; як нефахівцям долучитися до громадянської науки і зробити внесок не лише в локальні, а й у міжнародні дослідження (приміром, просто спостерігаючи за птахами під час прогулянок); як за допомогою «Музейного порталу» додати навчанню й дозвіллю інтерактивності та креативності; як сконструювати власний планетарій чи «виростити» на шкільному подвір’ї модель нашої Галактики.

Василь Дунець, заступник директора з навчально-виробничої роботи НЦ «МАНУ», розповів про історію зародження і становлення музеїв науки як інтерактивних пізнавальних просторів, про тенденції подальшого розвитку та модель «музею майбутнього», що нині активно обговорюють у Європі. Також навів приклади науково-освітньої діяльності музеїв у різних країнах.

Марія Дуброва, керівниця відділу розвитку центрів науки НЦ «МАНУ», розповіла про діяльність першого державного інтерактивного Музею науки МАН, про новостворений Музей математики «Кубоїд» та мобільні виставки як відповідь на виклики війни. Марія звернула увагу учасників семінару на освітні програми для школярів та дорослих (включно з програмою для педагогів «Мені комфортно в Музеї науки») і запросила до активної співпраці.

Віталій Щепанський представив концепцію громадянської науки (Citizen Science) і показав, як соціальні мережі можуть стати інструментом популяризації науки й участі людей у реальних дослідженнях, а музеї — платформами для комунікації та залучення громадськості до наукових процесів.

Наталія Коваленко поділилася освітніми практиками на прикладі астрономії, які можна застосовувати не лише в стінах освітніх закладів і музеїв, а й поза ними. Також продемонструвала, як сухі цифри з підручників можна унаочнити простими засобами і прожити досвід пізнання через рух і творчість.

Завершив лекційну частину Станіслав Пащенко. Він розповів, як сучасні мультимедійні технології — інтерактивні експозиції, доповнена та віртуальна реальність, цифрові інсталяції — роблять музеї більш доступними й захопливими для різних аудиторій.

Отримані на лекціях знання учасники семінару застосували під час практичної частини: досліджували можливості музеїв України й світу на «Музейному порталі» та інших сайтах, створювали квести на основі віртуальних турів, презентували наукові експерименти та власні проєкти інтерактивної взаємодії з музейними артефактами.

Семінар став майданчиком для обміну професійним досвідом, новими ідеями та інструментами. А завершився жвавим обговоренням значення музеїв як освітніх просторів і культурних хабів. Приміром, одна з учасниць семінару — екскурсоводка й авторка музейних програм Світлана Садовник, яка тепер працює в Женеві, — звернула увагу на те, що у Швейцарії дітей приводять до музеїв уже з двох років і що музей є не тільки просвітницькою інституцією, а й відіграє важливу роль у формуванні особистості та громадянських компетентностей.

Також на семінарі говорили про важливість культурної дипломатії засобами музейної педагогіки, що допомагає репрезентувати Україну у світі.