У дослідженні взяли участь понад 27 тисяч респондентів — 18 711 учнів і 8 474 педагоги із закладів освіти всіх регіонів України. Найбільше відповідей надійшло від учнів і педагогів Сумської (19,11 % і 20,38 %), Дніпропетровської (14,19 % і 12,98 %) та Закарпатської (9,05 % і 8,53 %) областей. Дослідження стало продовженням системної роботи МАН з вивчення впливу цифрових технологій і штучного інтелекту на освіту. Його авторкою є завідувачка лабораторії ГІС та ДЗЗ МАН, докторка педагогічних наук Світлана Бабійчук.

МАН провела перший етап довготривалого національного дослідження щодо використання штучного інтелекту в освіті у 2023 році. Тоді його результати стали підґрунтям для наукової публікації у міжнародному фаховому виданні Information Technologies and Learning Tools. Нова хвиля дослідження дала змогу простежити, як за три роки змінилися практики використання ШІ в українській освіті, ставлення до цих технологій та запити освітньої спільноти», — зазначив президент Малої академії наук, академік НАН України Станіслав Довгий.

Результати цьогорічного етапу дослідження показали: педагоги використовують штучний інтелект значно активніше, ніж три роки тому: майже 60 % — щотижня, а 16,62 % — щодня. Водночас готовність рекомендувати такі інструменти іншим суттєво знизилася. Індекс лояльності (NPS) щодо рекомендацій учням упав із -6 у 2023 році до -51,2, а щодо рекомендацій колегам — із +1 до -28,67. Це свідчить, що педагоги дедалі активніше інтегрують ШІ у власну професійну діяльність, але водночас значно обережніше ставляться до того, що його використовують школярі.

Для учнів штучний інтелект став звичним навчальним інструментом. 90,1 % знають про ChatGPT, 81,2 % вже ним користувалися, а майже половина регулярно працює із сервісами штучного інтелекту.

Водночас за три роки змінилася і мета використання. Якщо у 2023 році найчастіше ШІ використовували для виконання домашніх завдань, то нині на перше місце вийшли пошук і пояснення інформації для навчання (68,9 %). Далі йдуть допомога з домашніми завданнями (50,9 %), власні проєкти (43,4 %), створення зображень (37,4 %) та вивчення іноземних мов (36,9 %).

За три роки змінився і набір найпопулярніших інструментів. Якщо у 2023 році другим за популярністю після ChatGPT був український сервіс «На Урок», то сьогодні його місце посіли глобальні рішення — Gemini та Canva AI. Про Gemini знають понад 70 % учнів і 75 % педагогів, а ресурс Canva AI знайомий більш ніж половині освітян.

Попри таке стрімке поширення технологій, дослідження виявило суттєвий розрив між практикою та нормативним регулюванням. 57,79 % учнів не знають про жодні офіційні правила використання штучного інтелекту у своїх закладах освіти. Серед педагогів лише 10,04 % працюють у школах, де затверджено письмові політики щодо використання ШІ, тоді як 58,19 % керуються тільки усними домовленостями.

Використання цифрових технологій у школах сьогодні нерозривно пов’язане з викликами повномасштабної війни. Заклади освіти, де працюють 20,84 % опитаних педагогів, зазнали пошкоджень унаслідок воєнних дій росії, у 92,09 % шкіл навчаються внутрішньо переміщені учні, а 67,87 % педагогів зазначили, що в їхніх закладах освіти є діти, які були вимушені евакуюватися за кордон. Водночас 15,01 % учнів повідомили, що після 24 лютого 2022 року були змушені змінити школу, а 14,65 % зазначили, що їхній заклад освіти постраждав унаслідок воєнних дій.

Найбільшими викликами для педагогів залишаються брак часу на опанування нових інструментів (43,1 %), питання академічної доброчесності (30,7 %) та недостатня технічна забезпеченість закладів освіти (27,1 %). Лише 13,4 % вважають основною проблемою недостатню методичну підтримку, що свідчить: освітяни найбільше потребують часу та ресурсів для впровадження технологій.

За три роки українська освіта пройшла шлях від знайомства зі штучним інтелектом до його повсякденного використання. Нове дослідження Малої академії наук України показало: технології інтегруються в освітній процес значно швидше, ніж формуються спільні правила та підходи до їх застосування. Саме тому наступним кроком для освітньої системи стає не лише освоєння нових інструментів, а й розвиток культури відповідального використання ШІ — з опорою на академічну доброчесність, критичне мислення та педагогічну автономію. Для цього потрібні чіткі політики, методична підтримка та системне професійне навчання педагогів.

Третій етап довготривалого дослідження Мала академія наук України планує провести у 2029–2030 роках. Він стане наступним етапом системного моніторингу трансформації української освіти під впливом технологій штучного інтелекту та допоможе зафіксувати нові тенденції, виклики й освітні практики.