Захід було присвячено 40-річчю від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції — однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, що спричинила масштабні медичні, екологічні, соціальні та гуманітарні наслідки.

Захід об’єднав близько 150 юних дослідників, педагогів і науковців з різних областей України, ставши важливою платформою для осмислення історичних уроків Чорнобильської катастрофи, переосмислення її наслідків і обговорення сучасних викликів.

Захід розпочався з хвилини мовчання в пам’ять про цивільних жертв і ліквідаторів аварії на ЧАЕС та з виконання Державного Гімну України. До здобувачів освіти звернулися почесні спікери — провідні науковці, освітяни та фахівці у своїх галузях:
● Станіслав Довгий, президент Національного центру «Мала академія наук України», академік Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України, доктор фізико-математичних наук, професор;
● Олена Квачевська, в. о. директора Національного центру «Мала академія наук України»;
● Алла Радзівілл, директор КЗ КОР «Центр творчості дітей та юнацтва Київщини»;
● Олег Копійка, директор Інституту прикладних систем управління НАН України, доктор технічних наук, член-кореспондент НАН України;
● Тетяна Прибора, завідувач сектору еколого-просвітницької роботи Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника;
● Кристина Бельченко, директор Музею Славутича і Чорнобильської АЕС;
● Катерина Байжигітова, екскурсовод музею «Зірка Полин» 11-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Київській області.

«Ця дата має виняткове значення для українського суспільства та міжнародної спільноти. Чорнобильська катастрофа стала не лише трагедією мільйонів людей, а й важливим історичним уроком про ціну замовчування, безвідповідальності та нехтування людським життям. Свого часу я був учасником робочої групи Національної академії наук України, яка займалася ліквідацією наслідків аварії, та очолив створення організаційно-технічної системи “Інформ-Чорнобиль”. Ця система об’єднала бази даних понад 80 установ і стала ключовим інструментом для державних органів у прийнятті рішень щодо подолання наслідків катастрофи», — поділився президент МАН Станіслав Довгий.

«Приємно, що українська молодь цікавиться дослідженням нашої історії, зокрема трагічних її сторінок. Сьогодні, в умовах повномасштабної агресії російської федерації проти України, тема Чорнобиля набуває нових сенсів. Події 2022 року, коли Чорнобильська зона була окупована, ще раз довели вразливість ядерних об’єктів та актуалізували проблему ядерної безпеки як складової національної та глобальної безпеки. Тож краєзнавчі дослідження, робота з джерелами, вивчення людських історій — це не лише про минуле, а й про формування відповідального громадянського суспільства», — зауважила в. о. директора НЦ «МАН України» Олена Квачевська.

Змістовні виступи спікерів пленарного засідання охопили широкий спектр тем — від викриття фейків і маніпуляцій навколо Чорнобильської катастрофи до висвітлення сучасного стану Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, ролі музеїв у збереженні історичної пам’яті та осмислення людського виміру трагедії. Особливий акцент було зроблено на долях ліквідаторів.

Після пленарної частини розпочалася робота у п’яти тематичних секціях, де учасники мали змогу презентувати результати власних досліджень і обговорити їх у колі однодумців. Школярі й вихованці закладів позашкільної освіти представили роботи про екологічні наслідки аварії, радіоактивне забруднення, збереження пам’яті про ліквідаторів, історії родин переселенців, музейні практики, культурне осмислення трагедії, а також про сучасний стан зони відчуження як унікальної природної та наукової лабораторії. Окрему увагу приділили темі атомної безпеки в умовах російсько-української війни, зокрема загрозам ядерного тероризму, окупації Чорнобильської та Запорізької АЕС і сучасним викликам енергетичної безпеки.

Варто зазначити, що конференції передував масштабний заочний етап (січень-березень 2026 року), під час якого надійшло 119 науково-дослідницьких робіт від здобувачів освіти з 19 областей України. За результатами фахового відбору 77 учасників отримали можливість виступити з доповідями, інші долучилися до заходу як слухачі.

Конференція стала простором для пам’яті, діалогу й дослідницького пошуку. Вона показала, що учні здатні не лише зберігати історичну пам’ять про Чорнобиль, а й осмислювати її через призму науки, культури, екології, безпеки та людських доль.