«Екопогляд» — конкурс екологічних проєктів для школярів будь-якого віку. У ньому поєднуються екологія, географія, дистанційне зондування Землі та інші галузі. Тут учасники можуть презентувати свої екопроєкти на теми, які їх турбують: від вирубування лісів у Карпатах чи зміни русла річки Стир до впливу війни на ландшафт та аналізу криги поруч зі станцією «Академік Вернадський». Крім змагання, конкурсанти проходять корисні курси від лабораторії ГІС та ДЗЗ МАН про роботу із супутниковими знімками, де опановують сучасні підходи до аналізу геоданих.

Цьогоріч конкурс відбувся всьоме. Понад 170 учнів з усієї України — від першокласників до випускників — подали свої проєкти на перший етап. До фіналу вийшло 20 найкращих робіт від конкурсантів із Сумської, Одеської, Полтавської, Київської, Волинської, Донецької, Чернівецької, Львівської та Хмельницької областей, а також із міста Києва.

Фінал конкурсу відбувся 28 квітня в онлайн-форматі — учасники захищали свої напрацювання перед журі. А самі проєкти підготували та опублікували у формі карт-історій за допомогою ArcGIS StoryMaps (це геоінформаційна платформа, яка дозволяє створювати інтерактивні вебпублікації, побудовані на основі картографічних матеріалів, з текстовим, фото-, відео- та графічним доповненням).

Учасників привітав президент Малої академії наук, академік НАН України, ініціатор і керівник першого та єдиного в Україні Центру ЮНЕСКО з питань наукової освіти на базі Малої академії наук України Станіслав Олексійович Довгий. «Дослідження демонструють не лише глибоке розуміння екологічних процесів, а й упевнене володіння сучасними технологіями дистанційного зондування Землі, геоінформаційних систем, просторового аналізу та інтеграції різнорідних даних. Це саме ті компетентності, які сьогодні є критично важливими для відновлення України, раціонального природокористування та екологічної безпеки», — наголосив він.

Також до конкурсантів звернулися завідувачка лабораторії ГІС та ДЗЗ Світлана Бабійчук і старша наукова співробітниця Українського гідрометеорологічного інституту та Національного антарктичного наукового центру, метеорологиня Анастасія Чигарева.

Серед фіналістів — 7 переможців, вони отримали дипломи 1-го, 2-го та 3-го ступеня.

Диплом 1-го ступеня здобула 11-класниця з Броварів Анна Нагорна. Дівчина досліджувала, які чинники спричиняють лісові пожежі у її рідному регіоні. «Через глобальне потепління, триваліші періоди спеки і посухи пожежі стають частішими і масштабнішими, а тому тема мого проєкту дедалі актуальніша», — пояснила вона.

Дипломи 2-го ступеня вибороли учениця 10 класу з Києва Марія Пєшкова та 10-класник з Чернівців Артем Дідорук. Обоє підлітків досліджували західну частину України: Карпати та Закарпаття.

На прикладі Солотвинського солерудного району Марія розібралася, як змінюється природний ландшафт від промислового видобутку. «Ситуація із затопленням шахт, утворенням гігантських проваль та деформацією ландшафту вразила мене своєю масштабністю. Це яскравий і, на жаль, болючий приклад того, як неконтрольований промисловий вплив може призвести до екологічного лиха, що загрожує життю цілого селища та унікальній природній екосистемі», — розповіла дівчина.

Артем провів інтегроване дослідження лісових екосистем Карпат — поєднав засоби географічних інформаційних систем та екологічне право. Хлопець переконаний: поєднання супутникових технологій і громадського контролю — важливий шлях до порятунку лісів.

Ще четверо конкурсантів — школярі з Луцька Давид Сердюк та Антон Вовк, школярка з Борисполя Катерина Бажанова та 10-класниця з Конотопа Анастасія Кошовець — отримали дипломи 3-го ступеня.

9-класник Давид Сердюк використав топографічні карти та супутникові знімки, щоб дізнатися, як змінювалося русло річки Стир упродовж століття, та дослідити, які екологічні наслідки можуть мати ці зміни. Хлопець розповів, що провів дитинство поруч із цією річкою, а тому цікавився нею та обрав за тему проєкту.

Антон Вовк, учень 11 класу, дистанційно промоніторив прикордонні території України та Польщі — Шацьке поозер’я та Розточчя. Він проаналізував обміління озер, цвітіння води, шукав осередки лісових пожеж та вирубування лісів — для цього використовував супутникові дані Sentinel-2. «Супутникові дані забезпечують об’єктивний та безперервний моніторинг заповідних зон без фізичного втручання в їхні тендітні екосистеми. Це дозволяє оперативно відстежувати зміни ландшафтів на значних площах і оцінювати динаміку природних процесів у прикордонних регіонах», — розповів хлопець.

Катерина Бажанова проаналізувала, як змінилися міські озера Борисполя за останні 9 років. Для цього поєднала супутникові індекси з лабораторним аналізом води, а також врахувала антропогенний і техногенний тиск на водойми через повномасштабну війну. Дівчина розказала: під час роботи над проєктом дізналася, що саме впливає на кількість нітратів і фосфатів у водоймі, які причини збільшення цих характеристик, і змогла використати доступні способи і методи перевірки озер.

Анастасія Кошовець шукала та оцінювала зміни природного ландшафту полонини Руна внаслідок будівництва вітрових електростанцій. Ця територія — один із найбільших високогірних масивів у Карпатах. Тут збереглися унікальні букові праліси та гірські луки. Заразом вона — приклад конфлікту між розвитком відновлюваної енергетики та збереженням високогірних екосистем. Нині маємо мало досліджень того, як такі проєкти впливатимуть на гірську екосистему — саме це спонукало дівчину обрати цю тему для свого проєкту.

Вітаємо переможців та бажаємо їм нових цікавих досліджень! Учасники також можуть долучитися до міжнародного конкурсу Ecoview — презентувати свої проєкти, обмінюватися досвідом з однолітками з інших країн та ставати частиною світової спільноти молодих дослідників!