На літній школі зустрілися науковці, викладачі та спеціалісти з наукової освіти з 12 країн світу: Китаю, Південної Кореї, Туреччини, Австралії, Канади, Індії, Індонезії, Хорватії, Бразилії, Мексики, Нідерландів та України. Разом вони працювали над сучасними підходами до викладання математики й природничих наук.

Першого дня учасники знайомилися через гру — у такий спосіб дізнавалися більше одне про одного та відкривали основні теми літньої школи.

У програмі школи — підхід Lesson Study. Це модель професійного розвитку педагогів через спільне дослідження процесу навчання. Відбувається це так: група вчителів визначає конкретну проблему. Наприклад: чому учням важко пояснити результати експерименту, описати реальну ситуацію за допомогою математичної моделі чи застосувати знання в незнайомому завданні. Далі вони разом ознайомлюються з дослідженнями на цю тему, визначають, чого мають навчитися учні, і планують урок. При цьому заздалегідь обговорюють, як учні можуть виконувати завдання, які відповіді даватимуть, де можуть помилитися та яка допомога їм знадобиться. Опісля хтось із педагогів проводить урок, а інші спостерігають за навчальною діяльністю учнів: які запитання вони ставлять, як міркують, якими способами розв’язують проблему, де в них виникають труднощі та що допомагає їм рухатися далі. Після завершення уроку команда порівнює свої припущення з реальними спостереженнями, аналізує роботу учнів, удосконалює завдання та за можливості проводить оновлений урок повторно.

Lesson Study — циклічне педагогічне дослідження, під час якого дані отримують із самого уроку, а вчителі стають дослідниками. Тут ухвалюють рішення не лише на основі власних вражень, а й спираючись на конкретні свідчення того, як навчаються учні. Для математичної та природничої освіти цей підхід особливо важливий, адже результат навчання не можна звести лише до правильної відповіді. Необхідно бачити, як учень формулює гіпотезу, планує дослідження, працює з даними, будує модель, пояснює причинно-наслідкові зв’язки, аргументує висновки та переглядає власне рішення після помилки. Lesson Study допомагає виявити ці приховані процеси мислення й зрозуміти, які запитання, експерименти, моделі та способи педагогічної підтримки справді сприяють розвитку наукової грамотності. Такий формат будує освітню спільноту і встановлює зв’язок між науковими дослідженнями в освіті та щоденною роботою вчителя.

Другий день учасники присвятили освіті задля сталого розвитку. Професор Ерік ван Себілле розповів про те, як питання клімату, океану, забруднення довкілля та відповідального використання ресурсів можна інтегрувати у викладання природничих наук і математики. На практичному занятті під керівництвом Міхіеля Доормана і Катаріни Фльозер освітяни та науковці розробляли навчальні активності для формування екологічної відповідальності. На сесіях з наукової грамотності та контексту сталого розвитку аналізували власні уроки й обговорювали, як навчити школярів працювати з даними, ставити дослідницькі запитання, оцінювати правдивість інформації, будувати моделі та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Третього дня на літній школі говорили про дослідницьке навчання, підтримуване технологіями. Професор Воутер ван Йолінген розповів, як використовувати цифрові середовища, симуляції і моделі для організації учнівських досліджень. Окремо поговорили про педагогічну підтримку: як надати учням достатньо інструментів і підказок, але залишити простір для самостійного пошуку, перевірки гіпотез та осмислення результатів.

Під час лекції Філіпа Мунса учасники обговорювали оцінювання складних компетентностей дослідницького мислення, моделювання, аргументації, співпраці та здатності застосовувати знання в нових ситуаціях. Зокрема, звернули увагу на формувальне оцінювання та зворотний зв’язок, який допомагає учням бачити власний прогрес і вдосконалювати стратегії навчання.

Четвертий день учасники школи присвятили технологіям у математичній освіті. Професор Пол Драйверс розглянув роль цифрових інструментів у формуванні математичного мислення. Під час Technology Demonstration Market співробітники Інституту Фройденталя представили власні цифрові розробки, навчальні платформи та інтерактивні інструменти. Учасники могли випробувати їх, поставити запитання розробникам і обговорити можливості використання їх у школі.

На занятті Роджера Боса — Technology as a Tutor — аналізували, як технологія може стати помічником учнів: пропонувати завдання, візуалізувати математичні об’єкти, надавати зворотний зв’язок і підтримувати індивідуальну траєкторію навчання.

Щодня учасники багато працювали в міжнародних групах. Вони мали розробити власне дослідницьке заняття, яке б міксувало теоретичні ідеї літньої школи з практичними завданнями. Команда Катерини Терлецької працювала над темою «Від об’ємного до плоского і назад: перетворення між 3D та 2D» — досліджувала, як фізичні моделі, світло, тіні, проєкції та розрізання об’ємних тіл допомагають розвивати просторове мислення учнів. Серед активностей були такі: складання тетраедра з аркуша паперу, дослідження тіней куба й тетраедра, конічні перерізи на моделі груші та експерименти з розрізанням картопляного куба різними площинами. Учням потрібно було передбачити форму перерізу, потім перевірити гіпотезу експериментально та пояснити отриманий результат.

Завершила літню школу постерна сесія, під час якої команди презентували свої проєкти, ділилися результатами та отримували відгуки від колег. Роботи охоплювали математичне моделювання, екологічну освіту, цифрові технології, дослідницьке навчання та розвиток наукової грамотності.

Участь в Utrecht Summer School дала можливість не лише ознайомитися із сучасними європейськими підходами до математичної та природничої освіти, а й випробувати їх на практиці. Особливо цінними стали міжнародний обмін досвідом, спільне проєктування навчальних занять і розуміння того, що ефективне навчання починається не з готової формули чи правильної відповіді, а із запитання, припущення, дослідження та бажання учнів зрозуміти, як улаштований світ.