Міжнародне інноваційне шоу було засновано 1971 року, це одна з найстаріших виставок винаходів у світі. У жовтні 2021 року учні — члени Малої академії наук вперше представляли Україну на INOVA. Цього року делегація від України брала участь уже втретє і додому повернулася з достойним результатом: 15 золотих медалей, 10 срібних та 2 бронзові. Крім медалей отримали 7 спеціальних відзнак та 2 командні нагороди.

«Сьогодні щиро радію досягненням МАНівців у рамках Міжнародного інноваційного шоу INOVA. Кожен рік українська делегація демонструє високий рівень на цьому заході. Наші діти невпинно вражають світ темами своїх досліджень і розробок, а також якістю виконання цих робіт. Цього року за проєктами видно, що в пріоритеті технології майбутнього, екологія, інновації та, звісно, подолання проблем, які виникли внаслідок терористичних дій агресора в нашій країні. Для прикладу, розробка засобу діагностики неконтрастних осколків у тілі поранених та робот “Аватар”, призначений для розмінування. Досягнення учнів — членів МАНУ мотивує нас усіх не зупинятися у своїй діяльності, працювати більше й наполегливіше, створюючи нові можливості для реалізації та знайомства з наукою молодого покоління українців», — так коментує перемоги МАНівців на INOVA президент МАНУ Станіслав Довгий.

Розповідаємо більше про результати, з якими повернулися МАНівці та МАНівки.

• Гембік Тарас Вікторович з Камінь-Каширського ліцею ім. Євгена Шабліовського отримав «золото» за розробку захопливої комп’ютерної гри «Cossack Steppes».
• Громовий Денис Юрійович — ще один золотомедаліст із Черкаської гімназії № 31, адже винайшов офлайн-сервіс для самостійних екскурсій у панорамних місцях на основі локального позиціонування і збереження даних.
• Дорош Даниїл Андрійович виборов «золото» і cпецприз від Norton University of Cambodia за молекулярно-тепловий лінійний електрогенератор. Студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
• Захарія Роман Степанович здобув золоту медаль за апаратно-програмний комплекс дистанційно керованого бойового модуля. Студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
• Карпенко Богдан Віталійович з Білоцерківського природничо-математичного ліцею-гімназії № 16 отримав «золото», розробивши експериментальну модель магнітного левітрона.
• Лагус Анна Геннадіївна з Бобровицького ліцею винайшла екологічно безпечний спосіб отримання волокнистого напівфабрикату із стебел Ambrosia artemisiifolia й виграла золоту медаль.
• Маврін Андрій Володимирович їде додому із «золотом» і спецпризом від IBS Global E-NNOVATE за нові доведення, застосування й узагальнення теореми Морлея. Студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
• Михалко Андрій Ярославович з Ужгородської ЗОШ № 12 також став золотомедалістом за розробку мобільного мультивалютного криптогаманця з підтримкою NFC.
• Мінко Богдан Олексійович вивчав їстівні упаковки на основі полісахаридів та здобув «золото». Студент Харківського ліцею № 36.
• Попадіна Юлія Валентинівна із КНУ імені Тараса Шевченка отримала золоту медаль і cпецприз від Norton University of Cambodia за розробку сервісу діагностики мікроклімату закритих приміщень.
• Саленко Богдан Олександрович навчається у Кременчуцькому ліцеї № 4 і створив засіб діагностики неконтрастних осколків у тілі поранених.
• Сичук Аліна Вікторівна отримала «золото» і cпецприз від Norton University of Cambodia за розробку робота-розміновувача на дистанційному управлінні. Школярка з Луцького ліцею № 14.
• Ярифа Поліна Сергіївна здобула «золото» за дослідження забруднення атмосферного повітря твердими частинками пилу та озоном, пов’язаного з воєнними діями на території міста Києва.
• Кузьмінський Дарій Мар’янович з ліцею «Львівський» ЛМР отримав «золото» і спеціальну відзнаку в категорії конкурсу «Хімічна та текстильна індустрія» за методику отримання плівок кадмій сульфіду шляхом хімічного осадження.
• Кеньо Ілона, учениця Львівської правничої гімназії здобула «золото» і cпецприз від Norton University of Cambodia, розробивши Ecobuy — застосунок, що оптимізує процес сортування сміття й підвищує рівень екологічної свідомості користувачів.

Срібними призерами стали:

• Борисенко Володимир Володимирович з Черкаської спеціалізованої школи № 28 ім. Т. Г. Шевченка вивчав модель Ланчестера з пуассонівським вибиттям та її історичне значення у військовій сфері. Завдяки дослідженням хлопця можна ухвалювати більш обдумані та стратегічні рішення на полі бою, гарантуючи національну й міжнародну безпеку.

• Гнезділова Ольга Олексіївна з Харківського ліцею № 89 присвятила роботу дослідженню та обґрунтуванню виникнення класичного і вимушеного Доплер-ефектів та ефекту відбою-віддачі фотона, що виникають при проходженні або відбиванні пучка світла He-Ne-лазера від рухомої поверхні бульбашки.

• Грищук Дмитро Сергійович з ліцею № 21 міста Житомира розробив системи для відправки push-сповіщень при роботі з DBF-файлами. Запропонована Дмитром система дає змогу швидко і з мінімальним навантаженням процесора й оперативної пам’яті опрацьовувати великі масиви даних та надсилати їх користувачам мобільних застосунків персоналізовані інформаційні повідомлення у форматі push.

• Дудич Софія Юріївна з Луцького ліцею № 21 імені Михайла Кравчука крім срібної медалі отримала і cпецприз від Norton University of Cambodia. Дівчина дослідила продуктивність Карпатської породи бджоли медоносної в умовах Волинської області. Результати її роботи будуть корисною знахідкою для бджолярів-початківців і людей, які зацікавилися сферою бджільництва.

• Іващенко Єгор Олександрович з Наукового ліцею імені Анатолія Лигуна м. Кам'янське зробив деякі узагальнення задачі Реньї про паркування.

• Хлопець створив комп’ютерну модель досліджуваного процесу та отримав деякі графічні залежності.

• Костишин Максим Віталійович з Чернівецького ліцею № 5 «Оріяна» розробив онлайн-конструктор курсів та навчальної платформи. Його сайт дає змогу всім охочим створювати власні курси чи отримувати знання з доступних курсів повністю безкоштовно.

• Лапко Дмитро Владиславович з ліцею «Наукова зміна» м. Києва працював над посадкою модуля на Марс за допомогою штучного інтелекту. У своєму проєкті реалізував фізичну симуляцію поверхні Марсу (фізичний рушій), а також застосував методи навчання нейронних мереж.

• Любчикова Дарія Русланівна з Чернігівської школи фізико-математичного профілю № 12 дослідила вплив наночастинок на показники індукованих мутацій у популяції Drosophila melanogaster.

• Медовкін Михайло Дмитрович з Харківського ліцею № 126 розробив криптографічний стійкий алгоритм генерації псевдовипадкових чисел, який допомагає уникнути проблем при використанні ідентичних алгоритмів у декількох системах.

• Сухомлін Владислав Вікторович з НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» досліджував трекінг пристроїв у приміщенні за допомогою Wi-Fi. Результати його роботи засвідчили, що штучний інтелект у деяких випадках може працювати краще, ніж математичний алгоритм (трилатерація).

Бронзові нагороди здобули:

• Манько Софія Тарасівна з Львівського фізико-математичного ліцею презентувала роботу: «Теорема Морлея. Нові доведення, застосування і узагальнення».

• Солодовник Анастасія Олександрівна з Полтавського ліцею № 33 визначала ступені шумопоглинання зелених насаджень міста Полтава. Дівчина визначала, чи справді шумопоглинальні властивості дерев залежать від ширини крони та площі листя. Тема шумопоглинальних характеристик зелених насаджень є доволі простою і водночас важливою, адже деревні насадження сприяють пом’якшенню наслідків зміни клімату.

Довідка:
За останні 40 років INOVA об’єднала, просунула і представила публіці тисячі вітчизняних та зарубіжних винаходів. Наприклад, у 2018 році залучила 277 учасників із 27 країн. Кожного разу заохочує відвідати виставку делегації молодих та досвідчених винахідників з таких країн: Тайвань, Малайзія, Польща, В’єтнам, Корея, Камбоджа, Таїланд, Румунія, Великобританія, Саудівська Аравія, Канада та ін. У дні виставки учасники можуть відвідати багато інших івентів: екскурсії, сюрпризи, визначні місця.

Змагання відбувається у таких секціях:

1. Реклама, туризм
2. Сільське господарство та туризм
3. Біотехнології, нанотехнології
4. Хімічна і текстильна промисловість
5. Конструкції, машини, видобуток корисних копалин
6. Електрика, електроніка, енергетика
7. Інженерія, Матеріалознавство
8. Навколишнє середовище
9. Побут, робота
10. Комп’ютерні технології
11. Промисловий дизайн, технології друку
12. Медицина, охорона здоров’я, косметика
13. Сухопутний, морський та авіатранспорт
14. Безпека та охорона
15. Соціальні винаходи
16. Спорт, ігри, дозвілля
17. Молоді винахідники
18. Інше.